Василь Велимчий, http://www.litforum.org

У малому залі палацу мистецтв Україна у Києві свій другий сезон розпочав театральний проект B.ROOM.
Ідея полягає у наданні сцени для реалізації вистав тетарів, які такої сцени позбавлені, або гастролерів з інших міст України і закордоння.
Сезон розпочали прем’єрою: театральна майстерня Андрія Білоуса АБЕТКА запропонувала глядачеві режисерський дебют Олександри Меркулової – виставу «12 статевих заповідей» за п’єсою відомого радянського письменника одеського розливу Валєнтіна Катаєва «Квадратура кола».
П’єса про ето стала виставою про людське, живе, трепетне і правічне, яке годі побороти артикулами і приписами (чи то ідеології, чи то державної машини, чи культури загалом).
Режисура достатньо смілива – актори нюансують кожен рух, кожну мізансцену, де багато випуклих і вартісних художньо деталей. Режисер владо використовує простір, роблячи стіл лежаком, рояль кухнею, місце під лежаком – складом реквізиту.
Всі четверо героїв вдало зліплені акторами, це типи, це психологічно вивірені і щедро нюансовані людські характери: Вася (Ігор Іванов), Абрам (Віталій Коваленко), Людмилочка (Катерина Варченко), Тоня (Валентина Костишина). Повні енергії, живої стихії, рухливої психіки вони витворюють хуртовину людських почуттів, зіткнень і розв’язок. Актори не шкодують себе в ролі, використовуючи елементи включення глядача до системи спектаклю – через співтворчість.
Добре впорався зі своєю роллю заслужений артист Росії Петро Миронов, що грає радянського пропагандиста Флавія. До кінця вистави людина перемагає догматика.
Доброю знахідкою є роль поета (його вдало грає Дмитро Соловйов), що жвавить дію, пародіює Маяковського з Єсєніним, показує всю недоречність гучних гасел і трафаретів ув такій інтимній справі, як людське співжиття.
Отже, і режисер, і актори, і Абетка загалом довели – можна взяти добру радянську п’єсу і змайструвати спільними зусиллями шедевр сучасного українського театру.
Браво!