Новий драматичний театр на Печерську                                                                            

Театральна майстерня Андрія Білоуса 

 Андрій Платонов

Інсценізація Андрія Білоуса 

"ЩАСТЯ"

 Вистава - Лауреат премії „Київська пектораль”, (краща вистава камерної сцени),  2010 р. 

За повістю «Река Потудань» 

Реставрація почуттів на одну дію

Тривалість - 1 година 50 хвилин 

Дар і потреба любити дається душі відразу. Це - пам'ять почуттів. Необхідно лише не втрачати її й берегти протягом усього життя. Ці почуття чисті, але далеко не завжди і відразу дарують щастя. Адже духовна любов інколи конфліктує з фізичним началом. А її сила приносить слабкість.

Зворушлива, щемка любов Нікіти до Люби була настільки великою і всепоглинаючою, що у найвідповідальнішу для чоловіка мить позбавила його сили… Адже таке величезне почуття не завжди може вміститися у тілі.

У той великий день, коли Нікіта Фірсов мав стати чоловіком своєї Люби, душа його була настільки сповнена любов'ю, що будь-який рух, спрямований на оволодіння, відбирав повноту Пам'яті.

Це історія про людей, які навчилися уживатися з безжальним, а нерідко й жорстоким почуттям плоті. Здавалося б, це за межею людських можливостей. Але втративши все і повернувшись до витоків, героям все-таки вдалося дістатися рідної домівки.

І воно все-таки прийшло… Їх давноочікуване, вистраждане щастя. Та чи зможуть вони вберегти його, протистояти течії Часу, «...что широко простерто над рекою Потудань»? 

Ролі виконують:

 Катерина Кістень, Борис Орлов, Володимир Кузнєцов, Світлана Осипенко, Катерина Варченко, Денис Мартинов, Юрій Якуша

 Режисер - Андрій Білоус

Художник - Борис Орлов

 Фото - Микола Бондарчук 

Андрій Білоус, режисер-постановник:

Ідея співпраці з Новим драматичним театром на Печерську виникла давно (так само, як і бажання працювати з цим цікавим колективом). На фестивалі «Мельпомена Таврії», у дружній обстановці спілкуючись з художнім керівником театру Олександром Крижановським, обговорили можливість створення спільного проекту. Восени почались репетиції. 

Повість Андрія Платонова «Река Потудань» для мене відкрив художник Борис Орлов. Коли я її прочитав, мене вразила неймовірна чистота цієї історії. Вона неначе знімає нагар з душі, оголюючи давно забуті відчуття. Мені дуже захотілося поділитися з глядачем цією платонівською чистотою.

У тексті акцент зроблено на відчуттях, які неможливо повернути: запах молодої трави, материнське тепло, перший дотик... З часом і набуттям досвіду це вже нас не хвилює. Але саме з цих відчуттів зіткана наша пам'ять. Основна задача, яку я ставив під час роботи над виставою, - нагадати, з яких відчуттів ми створені.

Платонівська мова - унікальна, дивовижна, зворушлива. У ній немає випадковостей. Дуже хотілося зберегти її якомога цілісніше.

Я ніколи не працював у подібній стилістиці. Для мене це незвично й складно. В інших роботах я зазвичай прагнув складності й технологічності. У цій же, немов школяр, весь час відкривав для себе щось нове й знаходив істини у простоті. Саме тому й назву обрав найпростішу і найзрозумілішу для кожного - «Щастя». 

Вистава - учасник фестивалю "Гогольфест", м. Київ, 2010 р. 

Фото (Mir)

Издалека течет река

В поисках ускользающего счастья

Білоусове «Щастя» — любити до безтями

Не-Счастье реки Потудань

Счастье

Театр на Печерську - 16, 17 березня